Опис
Безсмертна поема великого грузинського поета Шота Руставелі «Вітязь у тигровій шкурі» — один із найчудовіших творів світової літератури.
Ще задовго до нашої ери грузинський народ створив свою високорозвинену матеріальну та духовну культуру. Про це красномовно говорять твори письменників античної доби, арабських та вірменських істориків, грузинських літописців. Чисельні пам’ятки стародавньої грузинської культури, що вціліли до наших днів, вражають тонкістю майстерності, витонченістю смаку, розмахом творчої думки.
Краса та багатство природи, виняткове географічне та стратегічне становище території здавна залучали до Грузії різних завойовників: греків та римлян, персів та арабів, турків та монголів. Але волелюбний грузинський народ самовіддано чинив опір іноземним поневолювачам. У безперервних кровопролитних боях за збереження своєї незалежності він викував власну, глибоко самобутню культуру, пронизану духом мужності та відваги, волелюбності та патріотизму.
Своєрідні риси грузинської національної культури знайшли особливо яскравий вираз у художній літературі. Найдавніший період розвитку грузинської літератури ознаменувався рядом творів, які втратили свого значення й інтересу донині. Незважаючи на те, що більшість з них носить релігійно-церковний характер, у них відображені події народного життя.
У творі письменника V століття Якова Цуртавелі зображується мученицький подвиг грузинки Шушаник, яка віддала перевагу смерті перед рабством і зрадою своєму народу. Письменник VIII століття Іоан Сабанісдзе описав життя тбіліського юнака Або, відданого своєму народу і мужньо прийняв смерть від руки арабських завойовників. Цей чудовий твір давньогрузинської літератури овіяний духом героїчної визвольної боротьби.
У XI-XII століттях Грузії потужно розвивається світська художня література. Цьому сприяв весь характер епохи, що ознаменувалася найбільшим розквітом державного, економічного та культурного життя давньої Грузії.
Найбільш яскраво самобутній характер грузинської культури проявився в геніальній поемі Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі», що є вершиною грузинської класичної поезії. Він був сучасником цариці Тамари, якій присвятив свою поему.
Руставелі був для свого часу глибоко освіченою людиною. Він увібрав у себе всі кращі традиції попередньої та сучасної йому грузинської культури, досконало опанував всі досягнення філософської та літературної думки як східного, так і західного світу.
Давно встановлено, що у поемі Руставелі відбито сучасне поетові життя грузинського народу. Припущення, що сюжет її запозичений з перської літератури, позбавлено будь-яких підстав, тому що ні в перській, ні в якійсь іншій літературі не виявилося твору, що має такий сюжет. У поемі розповідається про події, що відбулися в Аравії, Індії, Хорезмі та інших країнах Сходу. Проте вчені з повною переконливістю довели, що ця обставина пояснюється лише прагненням поета завуалювати зображені у творі конкретні події, що мали місце у житті Грузії доби Руставелі. Деякі сюжетні мотиви поеми з точністю збігаються з історичними подіями того часу. Наприклад, «Витязь в тигровій шкурі» починається оповіданням про те, як цар Аравії Ростеван, який не мав сина-спадкоємця, відчуваючи наближення смерті, звів на престол єдину дочку – прославлену красою та розумом Тінатіна. Така подія сталася в Грузії наприкінці XII століття. У воєнний час актуальність товару уточнюйте за телефоном.
